ПОЕЗІЯ для душі








А буває, ідеш по світу,
і проходить повз тебе людина


так, неначе проносить квіти
і тобі віддає половину.

Ще і стебла від рук гарячі.
Озирнешся на неї здаля
і збагнеш - на промінь багатша
стала раптом твоя земля.

#Ліна_Костенко #Проміння_землі #Катерина_Білокур




Чужа душа — то, кажуть, темний ліс.
А я кажу: не кожна, ой не кожна!
Чужа душа — то тихе море сліз.
Плювати в неї — гріх тяжкий, не можна.
#ЛінаКостенко















                                  
                                   Скупе, аж біле, сонце над полями. 

Вдягає хлопець шапку на бігу.
Мигтять в очах чотири чорні плями —
рябенький пес на білому снігу.

А я дивлюсь, а я чомусь радію.
Моя душа від поля до небес.
А, власне, справді... теж мені подія...
Сніги і хлопчик, і рябенький пес.

#Ліна_Костенко






Немає коментарів:

Дописати коментар